Рассказано о визите Президента Апимондии Ж.Ратия в Украину

Як добре всім відомо, на землі, де народився, жив і творив один із видатних бджолярів світового виміру П.І. ПРОКОПОВИЧ, недавно пройшов 43 Конгрес Апімондії. В цій статті я маю намір розказати про те, як наші земляки, організатори Конгресу, вшанували на ньому пам’ять цієї видатної особистості і батька всіх українських бджолярів. Отож — які ми діти свого батька?
***
Про те, як я попав в зали цього Конгресу, сплативши всі відповідні суми ще в травні 2013 року, окрема розмова. Але — попав.


Перший раз обійшов зали виставки АпіЕкспо як бджоляр, і побачив там багато цікавого для загальної ерудиції. Вдруге обходив зали виставки цілеспрямовано — шукав на АпіЕкспо «сліди» П.І. ПРОКОПОВИЧА. Що ж я там знайшов із експонатів візуального ряду, тобто, із тих експонатів, які міг побачити будь-який відвідувач?

1. Один із залів для проведення Конгресу носив ім’я П.І. ПРОКОПОВИЧА.

2. Біля однієї із дверей до цього залу висів маленький постер, на якому був портрет нашого земляка, його підпис та дати народження і смерті.

3. В експозиції ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. ПРОКОПОВИЧА» знайшов достойну уваги книгу «ПРОКОПОВИЧ Петро Іванович (1775-1850). Бібліографічний покажчик наукових праць за 1826-2012 роки», яку було видано Національною академією аграрних наук, Національною науковою с/г бібліотекою і ННЦ. Користуючись нагодою, хочу всім їм подякувати за цю чудову книгу.

Ще до початку Конгресу його організатори розказували про те, який гарний «суперстенд» про П.І. ПРОКОПОВИЧА вони збираються зробити і показати всьому бджолярському світові на цьому Конгресі. Ось що я писав у своєму листі від 02.02.13 р. в Оргкомітет: «Сьогодні на сайті apimondia2013 я побачив, що Оргкомітет готує проект «Видатні діячі та вчені бджільництва». Там же повідомляється, що «…передбачена центральна експозиція — «Петро Іванович Прокопович — основоположник раціонального бджільництва». Далі я запропонував свою допомогу, оскільки у мене є раритетні документи про життя П.І. ПРОКОПОВИЧА, які ще ніколи не були опубліковані за кордонами України.
Цей мій лист залишився без відповіді.
Можливо я погано дивися, але обіцяного стенду в залах виставки я так і не побачив.

А тепер — про те, чого керівництво Оргкомітету і не збиралося робити.

Перше. Всім нам добре відомо, що на протязі 2010-2012 років за кошти небайдужих бджолярів України і членів редколегії побачило світ унікальне трьохтомне видання «Вибрані твори П.І. ПРОКОПОВИЧА» загальним об’ємом 912 сторінок. В ньому зібрані практично всі головні статті видатного пасічника по бджільництву, воно добре ілюстроване і видане на високому поліграфічному рівні. Унікальність цього видання і в тому, що воно — бодай єдине трьохтомне видання автора робіт бджолярської тематики у світі. Та й побачило воно свого читача вперше через 160 років після смерті автора. Таке видання і в правду не стидно було б представити світовій спільноті у всій красі. Але, на жаль, — не сталося. Не захотіли наші керманичі Оргкомітету піднятися над своїми амбіціями на державницький рівень і побачити за цим виданням не членів редколегії, а — фігуру бджолярського Генія світового масштабу. Побачити витоки сучасного бджільництва, які свого часу сталися на нашій благословенній Землі.
Так хто ж після цього буде поважати нас в тій же Європі, куди ми зараз прагнемо, якщо так зухвало поводимося з пам’яттю про свого батька?

Друге. Ще в 2011 р. я запропонував Президенту Оргкомітету 43 Конгресу пані ВАСИЛЬКІВСЬКІЙ Т.Ю. проект видання англомовної книги «П.І. ПРОКОПОВИЧ у світовому бджільництві» (“Position of P.I. PROKOPOVICH in world bee-keeping”). Ця пропозиція була з зацікавленістю прийнята і закипіла робота. Редколегія «Вибраних творів» підготувала розгорнутий план видання книги і кошторис проекту. Ми (редколегія) вже почали готувати матеріали до видання, але без пояснення причин Оргкомітет на початку 2012 р. вийшов з проекту. В результаті книга не була видана.

Третє. Зважаючи на попереднє повідомлення, я підготував і своєчасно (10.02.13 р.) з виконанням всіх вимог підготував і відправив тези наукової доповіді “Position of P.I. PROKOPOVICH in world bee-keeping”.
Відповіді чекаю і по-сьогодні. Тези не були опубліковані.

Четверте. В січні 2014 р. виповнюється 200 років з часу винаходу вулика ПРОКОПОВИЧА, який фактично знаменував початок ери сучасного раціонального бджільництва. Де була про це хоч б коротка інформація в рамках Конгресу?
Не чув, не бачив.

П’яте. Колиска Петра Івановича в с. Митченки і місце його вічного упокою в с. Пальчики в рамках турів Конгресу були відсутні. Також Оргкомітет проігнорував співпрацю з Батуринським Національним історико-культурним заповідником «Гетьманська столиця», де спеціально до 43 Конгресу була підготовлена нова експозиція про П.І. ПРОКОПОВИЧА і відповідні екскурсійні маршрути.

Вважаю, що всього цього достатньо для того, щоб можна було зробити такі висновки.
Рідкісна можливість представити пасічній спільноті світу нашого пасічного Генія була «талановито» і «професіонально» змарнована нашими квазіпатріотами з Оргкомітету на чолі з ВАСИЛЬКІВСЬКОЮ Т.Ю.
І якщо ці люди після всього цього десь будуть говорити красиві слова про П.І. ПРОКОПОВИЧА, то я їм скажу словами К.С. СТАНІСЛАВСЬКОГО: «Не верю!».
То ж, краще — мовчіть…

Валерій КОРЖ
05.12.13 р.


Счетчик посетителей

1134379
Сегодня
Вчера
Неделя
Прошлая неделя
Месяц
Прошлый месяц
Всего
884
910
11103
9783
30311
60010
1134379

Forecast Today
1344


Ваш IP:54.224.56.126